Така практика поширена в державах із розвиненою економікою. Проте в Україні подібних законів немає. Представники громадських організацій кажуть, що вони разом із депутатами підготували документ про врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг. Цим документом є проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який вже пройшов два читання і повернувся до парламенту уже разом із пропозиціями Президента. Після доопрацювання Рада знову ухвалила документ.
Спрямований він на удосконалення нормативного регулювання з метою підвищення захисту прав кредиторів, вкладників банків і споживачів фінансових послуг за для зниження рівня ризиків фінансової системи та частки проблемних активів у портфелі банківських установ, та забороняє надання споживчих кредитів в іноземній валюті на території України. Але нажаль, як би красиво не було написано обґрунтування направленості та необхідності, цей законопроект направлений на зміцнення позицій кредитора, та значного розширення його можливостей.
Найпозитивніша запропонована зміна - це закріплення старих і додавання ряду нових норм, покликаних зробити ціну кредиту зрозумілою і прозорою для позичальників. Насамперед йдеться про розширення переліку витрат, які стосуються кредитів, і про які тепер банк буде зобов'язаний повідомити позичальника. Збільшується перелік вартості кредитних умов, які кредитодавець зобов'язаний повідомити перед укладенням договору про надання споживчого кредиту. Крім того, тепер позичальники, уважно вичитавши свій договір, зможуть не боятися, що їх чекають непередбачені витрати - будь-які платежі, не зазначені в договорі.
Чи не найбільш значне нововведення – чітке розмежування законодавцем видів процентної ставки, яка може бути фіксованою або змінною, і регулювання їх зміни. Тепер перша остаточно не підлягає зміні, а друга буде змінюватися прозорим шляхом. Хоча мінусом можна назвати те, що в більшості випадків банки будуть використовувати змінну процентну ставку, і споживачі не зможуть вплинути на це. Цим фактично дається згода підвищення банками процентної ставки в односторонньому порядку, що ставить позичальників у невигідне положення і може бути підставо для своєрідного «заманювання» позичальників низькими відсотками, адже не всі вчитуються в договір. В результаті такий позичальник може потрапити в дуже скрутне становище.
Приємними моментами для споживачів фінансових послуг є заборона кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі та інші дії, які не є послугою у визначенні цього закону. Згідно із законом, "умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього закону, є нікчемною".
Споживач при достроковому поверненні споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов’язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту за період фактичного його використування. Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу при достроковому поверненні споживчого кредиту.
Також кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов’язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною.
Одним з найбільш негативних змін може стати можливий порядок конфіскації іпотеки. Незважаючи на торішні потуги зробити можливим конфіскації житла на підставі виконавчого надпису нотаріуса, до цих пір, за словами юристів, конфіскувати житло можна було лише через суд. Тепер же у випадку остаточного затвердження нового закону буде цілком чітко визначено, що стягнення майна можливе на підставі виконавчого надпису нотаріуса,тобто, як кажуть, "без суду і слідства". Це спричинятиме зловживання з боку професійних кредиторів, які користуватимуться тим, що громадяни не обізнані з тонкощами законодавства та неуважно читають договори.
Зміст такої угоди, до якої може бути примушений громадянин, ніхто не контролює.
Виконавчий напис нотаріуса є спрощеною позасудовою процедурою, пережитком радянського законодавства. Нотаріус покладається на інформацію кредитора, він не є судом і не має права та здатність перевіряти стан виконання зобов'язання позичальником, а відтак - правильності розрахунку штрафів та інших санкцій. Якщо звертати стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, то всі важливі правочини будуть виконуватися в нотаріальній конторі: укладення договору застави і звернення стягнення. Громадянин позбавляється можливості розгляду справи судом, що може бути порушенням прав встановлених Конституцією України, якою передбачено право на судовий захист.
Згідно з новим законом, за надання фінансовим установам свідомо неправдивої інформації рядові позичальники будуть нести кримінальну відповідальність - раніше її несли підприємства і їх керівники (до цієї статті Президент написав зауваження , змінивши формулювання, але залишивши норму в цілому). Ця норма, очевидно, покликана захистити банки від не доброчесних позичальників. Законом розширено коло суб'єктів злочину "Шахрайство з фінансовими ресурсами" (ст. 222 КК). Нова редакція статті передбачає загальний суб'єкт злочину, яким виступає будь-яка фізична особа, що може нести кримінальну відповідальність
Покарання за подібне порушення передбачається у вигляді штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 17 000 гривень.) або позбавленням волі на строк до трьох років.
З однієї сторони позичальник тепер не зважиться отримати кредит за "липовою" довідкою, а з іншої - він тепер може бути покараний за помилки тих, хто складав документи.
У законі також передбачається можливість відступлення банком права вимоги до клієнта приватним особам та організаціям, які не є банками або фінансовими установами.
Тим самим розв'язуються руки банкам щодо передачі боргів колекторським компаніям. Це при тому, що діяльність колекторських організацій викликає багато нарікань. Колектори часто вдаються до неприпустимих методів стягнення боргів. Більше того, діяльність колекторських компаній не підлягає ні ліцензуванню, ні будь-якому іншому державному регулюванню, що призводить до нецивілізованої практики стягнення боргів.
Отже, варто зазначити, що дія цього закону буде поширюватися тільки на нові договори, які були укладені після набуття ним чинності, тому ті хто вже взяв кредит можуть спати спокійно. А ті хто тільки думає брати чи ні, слід порадити слідкувати чи наберуть законної сили дані зміни, а також уважно читати кредитний договір, щоб не потрапити в неприємну ситуацію, адже банківські працівники розповісти можуть багато, а от записати в договір…
Автор: Федчук Павло. Юрист CAMPIO GROUP.
